Щодня і щоранку
Роблю я зарядку...
Зима заглядає в вікно...
Та я не зважаю,
Роблю все як знаю,
Щоб легше мені лиш було...
А після зарядки,
Усе по порядку,-
В своєму обійсті роблю...
Моє господарство,
Мені ніби царство
Лелію усе і люблю!..
А котик - муркотик,
Як повний животик,
Його ж я найперше кормлю...
Мене розуміє,
І гратися вміє,
Я з ним розмовляти люблю...
Хоч він і ледащо,
Шкрябне за нізащо,
Й тікає кудись за поріг...
І повагом ходить,
Мишей він не ловить,
І це вже звичайно не сміх...
І кіт є, і миші,
Нема від них тиші,
Без боязні в хаті живуть...
Вночі й спозаранку
У них забаганки,
І бігають тут, і шкребуть...
І хоч мало толку,
Беру мишоловку,
Лаштую її я для них,
Вони розуміють,
Ховатися вміють,
А кіт мій до всього вже звик...
Бува ненароком
Господарем в домі,
І мишу якусь хапоне,
Кружляє по колу,
Не віддасть нікому,
І з хати її віднесе...
І кіт мій, і миші,
Вже звикли до тиші,
І я з ними так і живу...
Собачку ще маю,
Її доглядаю,
І з нею я звісно дружу...
Так треба гнати такого кота.У нас стара кішка-пенсіонер товона отримує їжу за заслуги,а котик звітую роботою носить мишей і горобців до порогу на показ
Дякую,Наталі!Мені цього котика привезла років 4 тому, коли йому було 2,5 тижні, бо всі інші малі були хворі і його треба було ізолювати від них, так як хвороба була невиліковна. Я його виходила,як же тепер мені його не любити,хоч він і ледащо...