(Анархічна утопія)
Під дощем гуляє поле, хвилі зораного степу,
Причаїлися в напрузі, як на варті детонатор,
Наче та земля махновська, що ускочила в халепу,
Відчайдушно і нахабно розгорнула чорний прапор.
Мов розправила долоні зі слідами від тачанок,
Окрилено посміхнулась, Батьку Богу до вподоби,
І гайнули з того світу, крізь покинутий світанок
В напружене сьогодення, нескорені хлібороби,
Згуртувались в чорну зграю громадської непокори,
Стали дідьку на заваді, кулеметом на причілку.
Покривились крохобори, повтікали прокурори,
Озираючись скажено на мотузку і на гілку.
Полетіли чорні коні, проти ночі, світ за очі,
Спалахнула зірка-гідність, наче шабля отамана.
Сіли хлопці на вечерю пити волю донесхочу,
Бо із ранку працювати клопітливо, спостаранно.
А у небі чорні хмари переможно майоріють,
Спонукають не спинятись у завзятому натхненні,
Щоб нарешті наздогнати, втримати одвічну мрію,
І свого життя зерняток назбирати повні жмені.
А за небом, серед вишень, Батько Бог та Батько Нестор,
За чаркою, спостерігають, як там справи в Гуляйполі.
Чи примирена спільнота? Чи подоланий агресор?
Чи насправді рветься вгору чорний прапор – прапор волі?
Олексо, ну, найгiршим представником своеi епохи вiн, звичайно, не був, але делеко i не iдеальним все ж його образ е. Тому що отамана Григор'ева наказав вбити саме вiн. Один з його ад'ютантiв Олексiй Чубенко застрелив отамана Григор'ева не з власноi iнiцiативи, а за вказiвкою саме Нестора Махна. А зробив вiн це через заздрiсть, що серед простих людей Григор'ев мае значно бiльшу пiдтримку, нiж сам батько Махно. А пiсля того ще й телеграму таку вiдправив: "Всiм... Всiм... Всiм... Копiя - Москва, Кремль. Нами вбито отамана Григор'ева. Пiдпис - Махно. Так що - не все так однозначно тут: https://istina-vid.ucoz.ua/news/chibude_vulicja_otamana_grigor_96_eva_v_oleksandriji/2015-07-26-861
Ну, так воно ж i в реальностi не було едностi мiж рiзними украiнськими отаманами у той перiод. Вороги з усiх бокiв заiзхають на украiнськi землi, а отамани тим часом мiж собою битви влаштовують замiсть того, щоб единою командою, в единiй когортi давати вiдсiч ворогам.
Цікаво пишета, козаче! Явно не "диванний", хоч назвався ним... Мені імпонують образи Нестора і Марусі... Ото були вої! 
Будьмо! 
Вороги з усiх бокiв заiзхають на украiнськi землi, а отамани тим часом мiж собою битви влаштовують замiсть того, щоб единою командою, в единiй когортi давати вiдсiч ворогам. 
