... а дощ все іде і змиває полущену фарбу,
вбирає вологу скуйовджена гривка чуприни,
о, як він старався, той завжди усміхнений барбер...
я мрію про тебе, я мрію про спільну дитину,
я мрію про нас... кажуть - мріям властиво збуватись
і я усміхаюсь так гірко й цинічно, як вмію,
а дощ все іде, вимиває карбований напис
про "мене", про "текел", про "парес" - про плач безнадії,
а дощ все іде і вливає тихенько у вуха
украдливим голосом пісню осінню печалі,
той дощ - композитор, а, може, - баріста чи - кухар...
а мрії втікають, все далі... і далі... і далі...
хай дощ тарабанить горохом у дах-черепицю
думки десь у скронях збирають розипане просо
вже спати пора, та обом їм уперто не спиться
все складно у них, та вирішується досить просто
лиш варто зерно відібрати від сіна-полови
відсіяти пил і промити холодним потоком
хай бруд відійде від одного короткого слова
бо серце до серця близенько... всього лиш півкроку...
нехай не так гарно, як у Зої, але ж не втрималась однаково проженеш
BeZodnia відповів на коментар Ulcus, 27.09.2019 - 07:35
Привіт, Ульк)) гарнюуууууще! ) а де ж ще похвалимо одна одну, як не на КотиКОгорошковій сторінці Він добрий і тактовний) не прожене... мабуть
Забули його похвалити) Гарно, КотиКУгорошку, гарнюуууще! )
Ulcus відповів на коментар BeZodnia, 27.09.2019 - 07:55
ну, його твори дуже особливі, як і норов - може й булавою махнути, якщо що та й похвали не потребують, бо написані самою душею, проникливі, чіпкі.
BeZodnia відповів на коментар Ulcus, 27.09.2019 - 09:00
А оце ти зараз не похвалила) Думаю, що навіть сАмі котигорошкіші з Котигорошків, хоч деколи, хочуть гарних слів) а твори, дійсно, чіпкі... Щось не можу від них відчепитись) Всьомовчу.... бо зараз як махне булавою, то й у вирій з гусками полечу)
а що там не так? за змістом - зрозуміло, хоч і оксюморонно. деякі складні ситуації справді просто подолати. розмір, ритм - все гуд. іноді буває в поезії якийсь зайвий склад ненаголошений - то прийнятно. хочеш, начитаю тобі?
Іде собі дощ, ти ж біжи, не утрать свого скарбу,
Хай липне до лоба скуйовджена гривка чуприни
І хай розридається завжди усміхнений барбер,
Все к бісу пошле...ні, не к бісу...мабУть — нижче спини..
Лови свою мрію за крила, за лапи, за вуха!
Біжи чи лети, чи котись до коханої жінки!
Крім серця ударів нічого не чуй і не слухай
Й посипляться дітки тоді, як з стручка горошИнки! )
PS. пробачте, що прочитала Ваш серйозний вірш під свій несерйозний настрій))