30 вересня -День Ангела
Віри, Надії, Любові, Софії.
Присвячую цей вірш Вам, шановні іменинниці!
Розпустила осінь золотаве волосся,
Павутинням райдуги воно поплелося.
Сіло на берізки, тополі й калину
До садів добралось і лягло в долину.
У долині калина - дівиця червона,
До землі похилила соковиті грона.
Туман, ще безвусий, її забавляє
І ковдру до ніг ягідкам простилає.
Ягоди сміються, немов маленькі діти,
Чому такій перині тай не порадіти?
І не переймаються, що коротка днина,
Чом стоїть зажурена матінка - калина…
А в небі лелеки, аж душу навпіл крають…
Ягідки червоненькі про це ще не знають,
Що той легіт пташиний – це пісня сумна,
Що їх усіх назавжди розлучить вона…
Птахи ще повернуться ранньою весною
І наповнять радістю зустріч із тобою
Розцвітеш, ягоди будуть - твоя ноша!
Не сумуй, калинонько, дуже я прошу…
В.Ф. - 15.09.2019
Дуже приємно, що Вам сподобалось 
Дякую за такий гарний вірш! 
