Ця природа нас іще здивує..
Ще подихає легенями доріг
Не тримай, будь ласка серце ,,всує"
Дозволяй, щоб поруч, щоби зміг
Вчасно цілувати твої скроні
Вранці, щоб сніданок на столі
У фіалках дихали долоні
Щастям, там де двоє,- не балі
Балів прибавляє нам не літо
Сонце й на снігу дарує мить
Вчасно треба вміти порадіти
На погане вчасно скажи ,,цить!"
Губи твої розкішшю милують
Згадую вечірній аромат
Вранці тебе знову зацілую
І розквітне знову пишно сад
Вранці доторкнуся до фіранки
Випущу небесних голубів
Разом зробим крок й на нашім ганку
Залунає серця твого спів
Я почую й тихо усміхнуся
Парасольку вдома залишу
І твоїм обіймам підкорюся
Хай там як не віє.. Шушушуууууу....
А потім спить...
Дуже гарно!
