Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Малиновый Рай: ВІРШІ ЯК ЛЮДИ-МАЮТЬ ДОЛІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Людмила Мартиненко, 11.10.2019 - 22:22
Аж шкода їх стало,Та що ж тут робити? Чи слів у нас мало, Щоб дати їм жити. Капелька, 02.09.2019 - 20:11
Золоті слова і вчасно сказані! Мабуть, кожний Автор інколи міркує і мовить про вірші віршами. Ви дуже добре і геніально мовили про долю віршів! Якщо буде бажання, прочитайте вірша на моїй сторінці про вірші. Буду дуже радий! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812187Любов Іванова, 01.09.2019 - 10:39
Шира правдонька... Але ж так хочеться, щоб люди читали те, що виходить з-під пера... Часом така потреба писати, що хоч вмри, та не факт, що написане сподобається людям..
Евгений Познанский, 31.08.2019 - 10:15
Ох, якже це вірно! Чудовий вірш. Додаю у обране. Якщобуде час т абажання то запрошую от сюди:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637576 Колись я теж замислював над долею власних творів і не лише власних... Гарної долі нашим віршам! Дмитрий Дробин, 31.08.2019 - 00:48
Знайшов я вірш раз випадково.Серед паперів був чужих. Хтось викинув його, я знову Перечитати захотів. І що з того що кинув автор? Лежав серед речей старих. Відомим може стане завтра Сьогодні він ще це не встиг. Складу в кишеню білий аркуш. Візьму до дому, мов щеня. Я мрію маю, що насправді Змогу колись писати Я. Нехай цій вірш був як невдаха, Як доля у людей бува. На смітнику я бачив птаха, Як критик він вірши клював. Хто знає ціну в житті слову. Той їх на вітер не кидав. Хто відрізнить зерно, полову? Лише хто сам поетом став… 31.08.2019 Дмитро Дробін Катерина Собова, 30.08.2019 - 12:32
Яку мудрі роздуми і яка глибока думка у Вашому вірші! Беру в обране!
СОЛНЕЧНАЯ, 30.08.2019 - 00:57
Как же мне нравятся Ваши стихи?)))В них есть что-то очень родное для каждого из нас,спасибо Вам за тепло,несущее в Вашем творчестве!)) |
|
|