Дякую друзі, що ви є,
Радію, сумую разом з вами.
Коли ви поряд, сяє небо голубе,
Квіти встеляються пелюстками.
Скільки з вами пройдено доріг,
Нас тривожили бурі, несамовито.
Ви завжди приходили на мій поріг,
І мені довіряли, цілковито.
Коли були дні мої сумні,
Ви теплом завжди зігрівали.
У серцях лунали дивовижні пісні,
На шлях світла мене направляли.
Якими є теплими ваші стосунки,
Від них яскраво, як від зірок.
Бережу ваші дарунки,
Вони сформувась із чудових думок.
Інколи гортаю наші фотографії,
Що зафіксували наші стосунки.
Вони відображають життєві декорації,
І незабутні, дружні цілунки.
Нехай Вас, Бог завжди береже,
Скеровує життєвими стежками.
До осяйного світла всіх приведе,
А наша дружба, не тьмяніє з роками.
