Яка ти бажана, о мила, твій вогонь палає
Я гину від свого' кохання, коли очей бракує й рук твоїх
Тепло твоє' — крізь сон глибокий, крізь час і відстань зігріває
Мені вже спокою ніколи не знайти
Ти квітнеш, мов троянда у безмежнім полі
І милуватися тобою хочеться завжди'
Я буду поруч — й ранок, й день, і вечір й в ніч, коли палають зорі
Безмежна глибина твоєї полони'ть душі
Ти будеш десь вдалечині, а я про тебе буду міркувати
Подяку висловлю Творцю, за подарунок дивовижний цей
Я при'йду у вірша'х, я прийду у думках, я прийду....як не втомишся чекати
О небагненна! ...Дякую тобі за все!!!
Ні, не передати все словами....
Бо глибші за слва є почуття
Торкаюся невидимо тебе губами
Твій вітер! Квітко ти моя!
