одна із тих, хто бачить дивні знаки,
для неї гріх – лиш візерунок карми_
вгаває сміх / в очах рябіють маки,
сверблять від крил охайні чисті шрами_
>
меланхолійні бляклі пасторалі_
до вирію лаштуються амури_
під павутинням чорної вуалі
блідий канон готичної зажури_
>
принижена погорда жде нагоди,
блаженний демон спокусив на помсту_
складаються в щось ціле епізоди,
вкриває іній шкаралущу мозку_
>
навколішках_ перед хрестом та змієм_
цей жест в пітьму_ ці спалахи в зіницях_
той, хто зірвав покрови таємниці,
передчуттям ужалений німіє_