У нас завжди був досить дружний клас,
Та, що не рік – помітно менше нас…
Вже сорок п’ять минуло цього року
Від першого - в життя, по школі, кроку.
Раділи, зустрічались при нагоді,
Здавалось, час не шкодив навіть вроді,
Хоча спливав, як з гір вода стрімка –
Зміліла наша річка до струмка…
Пішли, не попрощались, у засвіти -
Зіниці пустки залишили світу…
Сьогодні, у день друзів, спілкувались...
Зібрався клас - Валєрку поховали…
Шануйте рідних, друзів і знайомих!
Страшна самотність, навіть в ситім домі…
30 липня 2019
(с) Валентина Гуменюк
Так, нас меншає кожного року. Але зустрічатися хочеться."...Зміліла наша річка до струмка…" Правильно сказали Валюшко. 
