Кажуть, що я з полем обручилась,
Все біжу на здибанку, біжу.
В небі ясна зірка засвітилась,
Дощ на травах залишив сльозу.
Пригортає вітер мене й поле,
Манить шлях Чумацький вдалині.
У житах цвіркун співає соло,
А в душі співають солов'ї.
Ніч свої ховає таємниці,
Місяць човником вгорі пливе.
В тиші десь палають блискавиці,
Казка вдалечінь мене зове.
Кажуть, що я з полем обручилась,
А воно так манить мене вдаль.
Я в поезії йому відкрилась,
Поруч з ним, тіка моя печаль...
Коли пісня з полем обручилась,
То над ними вже безсилий час,
Нехай все, що тільки серцю миле,
Знову в весни повертає Вас.
І нехай, мов зорі сяють очі,
А в душі співають солов"і,
Почуття палають хай дівочі,
З серця ллються радісні пісні.
Спасибі за оту всю красу передану в вірші.
Щастя Вам, натхнення й любові.
Щиро вдячна за такий гарний експромт, за теплі слова і вашу щирість!!! Дуже приємно, що ви читаєте мою поезію!!! Здоров*я, щастя і теплого сонечка вам!!!
Сердечно дякую люба Катюшенько!!! Ось так поблукала полем набралася енергії...
І виложила словами на папір, на ваш розсуд!!! Сонячного вам дня Катюшо!!!
Як я вам вдячна, що ви з'явилися на моїй життево - поетичній дорозі!!! Таких як ви одиниці і я це можу сказати кожному!!! Ви справжній і надійний друг!!! Дякую вам за це щиро, щиро!!!