Ми зустрілися якось у пору осінню,
Коли птахи летіли у теплі краї.
Ти до себе, мене, запросив на весілля
Я дивилась зажурено в очі твої...
Пригадалось минуле і зустрічі наші,
Де співали птахи у вишневім саду.
Веселились, блукали немов в "Вернісажі"
І не знали, що щастя, несе нам біду...
Ми ж були із тобою немов одне ціле,
Наче голка і нитка, мов сонце і день.
А сьогодні... Враз листя з дерев облетіло
І не чути в садах більш пташиних пісень...
У твоєму дворі веселяться музи́ки,
Ти сьогодні із іншою йдеш під вінець.
А кохання самотнім лишилось навіки,
Воно більше не буде тривожить сердець...
Читаю вірш,душа співає,
Нічого кращого немає,
Коли читаю я вірші,
І ллється музика з душі.
Спасибі Танічко за такі чарівні слова,для пісні.
Читаю, а з душі вже лине пісня, наша пісня.
Вітаю Вас ще з однією нашою піснею.
Щастя Вам, натхнення, любові, нових пісень.
А пісні швидкого злету і гарних виконавців.