О мила, полетів за хмари твій літак
Тепер і море, й небо кольори втрачає
Як я без тебе? Вже на жаль — ніяк
Здається, що й життя смаку' не має
Укотре берегом я пізнім перейду
І шепіт хвиль твій голос нагадає
Тут йшов я із тобою, за руку тут тримав, промовив тут — люблю
Тепер все це пісок та море постирає
Ім'я твоє щосили прокричу вдалечину
А зорі — ніби твої очі запалають
О квітко, обов'язково ще тебе' знайду
Таку перлину — все життя кохають
Вогонь твого' кохання у душі я збережу
А губи — будуть тво́ї руки пам'ятати
Чарі'вна, дивовижна, просто — я люблю
Й коли кохають — не бажають відпускати
Тому зі мною будеш ти у кожну мить
Тебе — немов коштовність незбагненну я тримаю
Й хай серце плаче, хай радіє, хай болить
Повто'рю три величних слова — я тебе кохаю!
