«… Я спокійний, я знаю заповітне Мовчання
Блукає, сміється, наповнює серце своє
На гостині в птахів і бджіл…»
(Вільям Батлер Єйтс)
Шовковому Томасу присвячую. Щиро.
У Долині Башт
На Рівнині Тисовій
Дикий Народ Блискавок
Збирав по камінчику долю,
Громадив курган кам’яний,
Так наче складав він мозаїку
На підлозі еламського храму –
Капища злого бородатих язичників.
А потім топили мечі в болоті:
Глибокому, наче синя легенда піктів,
І то не вони, не Фір-Болги,
А їхні старі друїди
Вбрані недбало у білосніжні шати,
З бородами сивозеленими,
Наче не бороди то, а замшілі патли ільмів.
І казали, що то не залізні руки, а треба
Рогатому божеству вересових снів.
І що не торф то, а подушка
Для голів, думками важкими обтяженими.
Бо крім роси нічого не падало з Неба –
Отого Небосхилу, що наче міх
Наповнений Радістю.
Я йду по траві.
По шовковій зеленій траві,
Ще не обскубаній вівцями
А все здається мені кульгавому,
Що то не зело,
А кучері короля
Еохайда Мак Ерка.
так, це точно...куди поділися, чи пішли трипільці - невідомо...кажуть, просто зникли...але ж "нічого ніколи й нікуди не зникає"...і це закон фізики...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так........ У нас в Ірландії теж купа легенд про народи які зникли як сон. І археологи розкопують сліди народів, що будували мегалітичні споруди. А що це були за народи - ніхто не знає...
раніше, у давні часи - складалися легенди...а зараз(не знаю, як це назвати - пошесть, чи що воно таке...), в наші сучасні часи ми намагаємося ті легенди знівелювати, або ж хоча б спростувати науковим обгрунтуванням... - або, просто, скинути на марновірство і забобони наших пращурів...і все ж - прагнемо знати хто ми і звідки...хоча, люди різні є... ...на жаль, у нас коротко дистанційна пам"ять...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таку цікаву думку! Так і є... Ми живемо в часи ерзацу....
...іноді складається враження, що мудрість стала заручницею цинічного сарказму...або, як кажуть - реальний погляд на життя...і підводять під це історію розвитку цивілізації...а там відбувалися речі не надто вже й і мудрі...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так..... Ми живемо в сумну епоху.... Дуже сумну....
...і це не зважаючи на досягнення і здобутки людства у справі свого комфортного облаштування...у цій справі ми дуже егоїстичні...вибачте, я, мабуть, Вас втомив, Шоне, своїм базіканням
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, друже, не втомили. Мені цікаво спілкуватися з Вами. Людство переживає нині сумний етап свого розвитку. Людство деградує... Нажаль... Духовно деградує...
меркантильність, прагматизм підмінюють нині гуманітарні принципи, встановлені самими ж людьми...на жаль, таке відбувається всюдисюдно..."жадібність" людська вже призводить до катаклізмів у природі...одні хапаються за голову, шукають рецепти для виходу із ситуації, а більшості... - більшості якось байдуже, живуть "одним днем" - бо так жити "стильно", якщо хочете, "брутально"..."гламурно" і, навіть, до якоїсь (певної) міри "прикольно", бо... - адже я є сьогодні, в завтра мене вже не буде ...такі от справи...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Красиво і просторо для думок.
Кажуть, що Фір-Болги - це нащадки тих, хто прибув до Ірландії з земель, де тепер живуть українці..
Про Шовкового Томаса - цікаво і повчально.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Так, є така легенда.... Ірландські легенди - це нескінченне джерело для поезії і літератури взагалі...