Поч. 24 сек.
На березі спокійного синього моря
Задумана дівчина самотньо сидить.
Нестримна сльоза з карих очей опадає,
Берег піщаний тут же її хоронить.
А в інших колись нам таких рідних просторах,
Ще молоденький хлопець в окопі лежить.
Над головою рвуться ворожі снаряди,
Але він молиться щиро. Щось шепотить.
Програш.
-Не плач прошу тебе. Тільки ніколи не плач!.
Що залишив одну. Мені ти це пробач!
Та я виживу, бо ти в серці завжди є,
То ж підступна куля мене не візьме.
А коли доля неприхильна буде моя,
І живим не повернуся до тебе я.
То і за цей біль, що причинив також пробач,
Тільки прошу тебе не горюй і не плач.