Високі будівлі, терпимість низька…
Широкі дороги, та звужений погляд.
Комфортні квартири і зручність міська,
Та бідний, обмежений часто світогляд…
Є вища освіта, а де ж інтелект?
А знань коли вдосталь, то якось не в тему…
В потребах і цінностях в нас – дисконнект.
З живим спілкуванням створили проблему.
І сон запізнілий, і втома щодень,
І блиску живого в очах вже немає.
Душа дуже рідко співає пісень,
А часом і зовсім вона не співає.
Занадто стурбовані, злі і сумні –
Ми рідко сміємось відкрито і щиро…
Летять погодинно розписані дні,
В душі не лишаючи спокою й миру.
Даруємо час свій безглуздій інфо,
Укравши у роздумів, тиші, молитви.
Забувши, що власне життя – не кіно,
Сімейний вогонь – це не полум’я битви.
Умієм сказати, словесна вуаль
Маскує уміло всі прояви фальші.
Ховається суть, де розп’ята мораль,
І котяться слізьми злі посмішки наші.
Важкий час красивості, що без душі,
І сірості попелю вогнищ сімейних.
Врятуйте любов! Ми сягнули межі…
Не здайте в число експонатів музейних!
Сильний твір, безумовно! Вразили ви мене кожним словом. Хоча ми й знаємо про все це, але ж не кожен зміг би так висловитись у віршах. А ви змогли! Браво!
Дуже гарно, душевно.
Любов, це приємне, незрозуміле для слів почуття. Любовь народжується сама в душі, в серці від образу, слова, погляду, усмішки - миттєво і нікого не питає. Самих себе потрібно також зважувати.
ЮНата відповів на коментар Сокол, 06.07.2019 - 11:39
очень жизненное ст-е, правдивое, и - "Є вища освіта, а де ж інтелект?", и "словесна вуаль
Маскує уміло всі прояви фальші", и "розп’ята мораль", и, наверное, главное - "Ми сягнули межі"... а за межою ведь пропасть, падение, хотя, мне иногда кажется, мы уже падаем.
спасибо, Наташа, хорошее ст-е.
Спасибо большое, Владимир, за отзыв.Мы действительно на грани, многие уже на дне. Не оказаться бы в их числе! Утешает то, что всё-таки есть люди,главным эпитетом характеристики которых является слово "настоящий". Пока ещё есть, но их всё меньше... а что ожидает наших детей? Выживут ли они в этом мире, не прогнувшись? Не окажутся ли они в пропасти, несмотря на все наши усилия...
Наташенька,такой стих сильный,бесподобный!
Призывающий с последних сил люд человеческий обрести эту самую - человечность и спасти любовь,очаг семейный,ценности духовные, и все что так не много,но ,слава Богу,осталось еще на земле у людей...
СпасиБо тебе,Наталочка за такую необходимую тему для нас!
Очень понравился твой стих!
Счастья,здоровья и любви твоей семье,деткам.)
:12 :
ЮНата відповів на коментар СОЛНЕЧНАЯ, 18.06.2019 - 07:57
Спасибі тобі, Танюша, за такий грунтовний коментар. Бажаю і тобі усіх духовних і фізичних гараздів!