У світанок заплетені коси
Візерунками на вустах
Пахне травами, батько в покоси
Відпустив:- лети, доню, мов птах
Над морями, злітай, моя мила
Над горою за вітром лети
Я дарую тобі свої крила
Долітай до своєї мети..
Різнотрав'я... Є вереск, є м'ята,
Татратеа зібрав в собі все
І, нічого, що трохи прим'ята
Постіль літа у склянці з глясе
Прохолода, в очах невимовність
Тих минулих, та пройдених літ
Просто літо! Аскези умовність
Так не хоче, та, робить свій хід
Крок за кроком, минаючи днини
День сьогоднішній світло приніс
Від всієї душі, від родини
Татратеа! Будь ласка! На біс
Квіт...червень!
