прозорий маятник вагання_ остання надтонка струна_ це слово, що сягнуло дна, короткий спогад невблаганний, чотири кроки до стіни_ > внизу - холодні казани_ за хмарами – космічна прірва_ деінде раю чорні діри, тримайся виміру зневіри, ховай під погляд крижаний останню іскру каяття_ > сповільнене серцебиття_ просвілений порожній мозок_ німого крику відголосок, заклякла вічність в миті кожній, чужої істини сміття_
ID: 840087 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 26.06.2019 18:05:06 © дата внесення змiн: 26.06.2019 18:05:06 автор: Ки Ба 1
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie