Надихай світе прекрасний
Надихай ,мене мій світе прекрасний!
На ліричні вірші у рідній мові.
Куди, іду...осяй,сонечком ясним
Дарувати,людям щастя у любові.
Візьми,на журавлинне перо у політ
Бачити,океани і моря ліси і гаї.
Я доторкнусь,рукою до дуба до віт
Відчую,міць крон струни його серця душі .
У земнім раю,заколиш тихим вітром
Хай сполохану птаху нелякає тьма.
Розжени,грозу...освіти,дорогу світлом
Щоб райдуга ,зійшла до мого вікна.
Через тисячу літ,я прокинусь від сну
Від твого подиху,оживу воскресну.
О мій ,милий світе ,як тебе я люблю?!
Благословляю,твою мить пречудесну.
О світе, витканий із промення сонця!
З пречистої блакитті із ясних зір.
Залелій ,у розмаю квітку у долонцях
Причасти,єлеєм у слові з синіх гір.
Нехай дарує ,насолоду цвіт весни
Шелест зеленого листя тополі.
Літо,зродить хліба -золоті колоски
І в мирі ,квітнуть щасливі долі.
О ,мій білий світе - радосте земна!!!
.дай пізнати твої простори чудові.
У садочку ,потішить пісня солов'я
Блажений дух ,веде у вечори казкові.
Надихай ,мене мій світе прекрасний!!!
Я черпну,цілющу водицю з джерела.
Зорею,осяю берег Дністра ясно, ясно...
Піду ,у трави...змалюю краєвиди села.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
