В кленовій колисці колисала мати сина
у Бога ,просила долі щастя калина.
Щоб зростав як дубочок здоровий красивий
і любив рідну землю козак чорнобривий.
Нехай тобі дитино сняться солодкі сни!
а я ясною зорею осяю у дорогу стежки .
Люлі, люлі, спи моя дитинко ,засинай!
у красеня ,легеня сокола виростай!
І нехай мріями квітнуть зоряні ночі
А у житах ,пломеніють скарби найдорожчі.
рожеві світанки малюють казковий рай
іди, назустріч долі у літо в зелен гай.
Виростай ,мій синочку, мій місяцю ясний!
у вишневім саду квітне час прекрасний!
Нехай рушниками стелиться тобі весна...
і тобі сонечком ,усміхається кохана твоя.
Мама синочка колисала до півночі
устами цілувала чоло і карі очі.
Наспівувала ніжну пісню колискову
і як підеш, у світи: "повертай ,додому!"
М ЧАЙКІВЧАНКА
