ВАВІЛОН
У Вавілон завітав сам Олександр у гості
Македонські знамення майоріли у царстві .
Володарю відкрито княжу браму на помості,
а нині сади Семіраміди стали трухляві.
Лукаві, царі-князі Вавілон погубили,
до небес високі вежі, плани будували...
Всюди людський стогін Бога розгнівили ,
розбрелись, хто куди... сліди життя цілували.
І до наших днів, стоїть у мовчанні Вавілон!
із давніх часів відлунюють дзвони голосні,
глас божий голосить істину з небесних ікон,
схаменіться, на троні царі - вельможні мужі!
А жадність, затягує у вакуум- безодню,
з якої немає вороття назад, іти вперед...
і у власній шкірі задихається без водню,
провалюється, в нікуди... живе легенди сюжет.
Запам'ятайте, не можна служити двом панам!
Сущим, проповідує святе боже писання.
Шануй, заповідь божу, бо лихий несе вітрам!
Пошматує, як листя... жене у вічне вигнання.
Стоїть, віки під вітрами погордий Вавілон
у розпечених пісках, у безлюдній пустині .
Нема мужа мудрішого за природи закон,
який ставить на коліна глаголить гордині .
М ЧАЙКІВЧАНКА
