Пропала Муза.Не заходить.
Десь манівцями собі ходить.
Із кимось іншим, мабуть, дружить,
А моє серденько все тужить.
- Чи я тебе не так стрічала,
А чи тебе не частувала?
Можливо,чимось не вгодила?!
Чому мене ти залишила?
Чому мовчиш і не говориш?
До сказу ти мене доводиш.
Без тебе, мов мала дитина,
Ну завітай, хоч на хвилину.
У мене вже закінчуються осінні роботи на городі, то вже буде багато вільного часу. Тоді вже і Музу зможу прийняти на гостину.. То вона прийде, а що вже принесе, то буде видно.. Дякую, Ніночко, за відгук!
Олечко, якщо Ви написали такий вірш без неї, то я і уявити не можу, що буде як вона, нагулявшись, прийде! Тоді вже Ваші твори підуть на Нобелівську премію, а сьогоднішній безмузний вірш - в обране!
Добре... Ось появиться - ноги поперебиваю! Більше нікуди не піде! Буде знати як волочитись з ким попало... Нормальному пацану зраджувати?!...Надовго запам'ятає!