ПРОШУ
С
Л
О́
В
А
Слова́, слова́… Нао́коло– слова́…
І вигуки… І ствердні... Й запитальні.
Ця правда людям, певно, не нова,
Та поміж слів підносяться сакральні.
У щасті й муці…
Слова́, на кшталт, «який», «коли», «чому»,
Даються нам у Слові як "прислівник"…
Та Слово Боже – Богу одному,
І з ним Він шле до нас своїх послів, з них
Лиш агнці – в звуці…
Не в кожного те Слово на устах –
Всевишній ділить ролі колисково.
Бо Слово те – мов віщий фенікс-птах,
Від щастя словотворення – підкова:
Слова ті ллються…
Хто чулий – серцем, дужий – по уму,
І хто з природи має добрі вуха
Та Божі заповіді ґречно слуха,
Відвіт познає –
«що?»,
«коли?»,
«чому?»…
Слова – на блюдці…
Від слів до справ – не виміряний крок…
Та той, хто цю дорогу вже протопав,
Хто вивчив Богом заданий урок –
Усім єством й умом своїм второпав
І висновку глобального дійшов:
Найголовнішим в Слові єсть Любов.
5.10.2018
Ваши вірші і надію дають, і мінор.
Людина втротивши Слово материнське, втрачає надію,
втрачає віру і державу. Майдан підняв Слово Українця. Та тепер зашморг оділи надійно і швидко стискають. Чи чують Слово українського народа?
Думаю, що НІ.
Гарно, мудро, цікавий стиль написання! А найголовніше,що твій сонет ще раз підтверджує всім - ти справжній! І словом, і ділом! (А чому інтимна лірика? Чи я щось не доганяю? Ми ж бо вже в тому віці, що можна і переплутати інтим з чимось іншим...)
Дякую, друже! У тому числі й за хвалу,й за критику! Не дог-ганяєш, бо вже повернуло у мене на... захід, а ти - на злеті своїх "інтимних" (читай - любовних) сил!
Але інтимне не тільки те, про що ти подумав (а я валю), але й "сокровенне", "потаємне" і те, чого всім не скажеш, чи покажеш (геморой). А втім, я ділюся , бо втрачати вже ні́чого...
Приєдуюсь до хороших думок про тебе наших одноклубників.. Глибокі в тебе думки у творах, повчальні... Знаю ціну слова...Вони мають магічне значення..
Вітаю тебе з Днем вчителя. бажаю тобі здоров"я, добробуту, хороших друзів.
Як добре на душі,
Коли немає боязні
за слово праведне,
Що визріло в тобі..
Д. Павличко.
Ви гарно пишете, Олексо! Знімаю перед Вами свою пижикову шапку-вушанку (колись в януковича купив за червонець), тільки щось нема в мене любові ні до москаля, ні до будь-якого іншого агресора. Ну, нема то й нема... А так, взагалі, все нормально, здається...
Дякую, Таню!Так, професійне свято... Мені такі видаються не визначними, а день науки (у квітні) ми взагалі не відмічаємо. То совкова витівка. Свят повинно бути менше - Різдво та Веикдень. А свято - в кожного в душі щодня. Це моя думка)))