Душа бійця з АТО була крилата
І з ангелом у чергу стала в рай…
Ледь не щодня дітьми за волю платим
За те, щоб мир прийшов у рідний край.
Димить Донбас… Сягає дим Європи…
Густий і чорний, він не всім гірчить…
Лиш Україна землю кров’ю кропить,
Гірку сльозу ледь не щодня п’ючи.
Вітри розносять дим у різні боки,
Прорватись важко сонцю крізь стіну…
Та рани наші заживуть, глибокі,
І Україна спинить цю війну!
15.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
Ви праві. Довго ми терпіли ту п'яту колону, а вона робила свою темну справу. От і маємо тепер війну. Та вірю, справимось на цей раз! Спасибі за комент. Приємно.
Гарний вiрш, Ганно. Дiйсно, важкi випробування на долю Украiни завжди випадають, та все одно вже найближчим часом вона зумiе здолати ворогiв.
Тiльки от у вас у передостанньому рядку - хоч i слово "заживуть" теж кажуть, та якось до ран набагато частiше вживають слово "загояться". Може тодi вам цей рядок трохи змiнити:
Та рани - все ж загояться глибокi.
Дiйсно, важкi випробування на долю Украiни завжди випадають, та все одно вже найближчим часом вона зумiе здолати ворогiв.
