Нерви мої – павуки
Павутини-судини закладають в голки
І лапають та проштрикують
Метеликів моїх мрій
Стираючи час та сліди
Нерви мої – кажани
Темні, прудкі і летючі
Тім’я ятрають вони
Думки ховаючи в хащі
Метелики моїх мрій
Мерщій виростайте яскраві
Бо нервів хрусткий сувій
Життям керувати не в праві
І зникнуть усі кажани
Разом із тими павуками
Які прописались давно
Між реальністю і снами
Я знаю, що ваше життя
Коротке, як кулі свист
Але як би вас не було
То певне цей світ втратив би зміст