***
Майдану дух живе в серцях, в умі,
хоч віддаляємося з кожним днем на крок.
Ще раз він дав усім гіркий урок:
що маємо – обрали ми самі.
***
Вже вкотре шарлатанська влада –
народний відчай, бо дурман,
грабіж, хаос, брехня і зрада
злили́сь в хижацький "деребан".
***
Хтось ліс ростить – хтось краде до безтями.
Тут кожен дбає, але... хто про що.
Немає, браття, єдності між нами –
то й в Україні буде казна-що.
***
Чому ж отак щораз не без ганьби
закінчуються всі благі пориви?
Чи то дурні, чи безхребетні ми,
щоб вичавити не́чисті нариви?
***
Не буде крони без коріння.
Не вродить поле без насіння.
Слабкий вожак зведе* породу.
Без єдності нема народу.
*зведе – в розумінні зведе нанівець, до могили.
Я неодноразово зустрічав людей з позицією: якби була можливість - теж "потурбувався" б про свою родину, тобто крав би. Але це півбіди. Більшість з нас і не здогадується, що іспит грошима та владою на практиці теж не витримав би. Про це можна почути у церкві, та чи багато хто туди ходить...
З нашого товариства ходить чимало.
Випробування грішми – одне з найтяжчих. Крадуть в багатьох країнах світу, але ж не так безбожно і нахабно. Там пам'ятають про населення, що їх буде обирати, а головне – діють закони, одинакові для всіх. А в наших – абсолютно відсутні всякі гальма, бо знають про безкарність.