"Душа пройшла всі стадії печалі,
Тепер уже сміятися пора"
#Ліна_Костенко
«Чи довго будеш скніти й сумувати ?» -
промовила знервовано душа,
«І важко припини весь час зітхати,
Бо смуток твій не вартий і гроша!
Коли відчуєш, ноша непосильна,
Звільняй життя від зайвих тягарів,
У кожного є сила молодильна,
Вона захована у щедрості дарів…
Це фрукти, овочі, горіхи, зерна,
Магічний, справжній чорний шоколад,
Найгірший ворог - лінощі та скверна,
Найкращі ліки – це мажорний лад!»
Дякую, Наталю за підтримку! Вона для мене зараз така важлива, як ніколи.В лікарні так стомилася і фізично, і морально, але не зламалася - саме про це розмова моєї душі зі мною, з моїм розумом, саме душа вказує мені, як подолати депресію...
Наспавді такою "мудрою" я стала нещодавно, коли з головою поринула у творчість Ліни Костенко. Саме її вірші спонукали мене замислитися над своїм життям, а ще вони мене витягли із депресії...
Я сьогодні піймала себе на думці, що мабуть варто писади до кожного вірша післямову, щоб читачі не приміряли мої "римованки" на себе.
А от Ви, Ганно, не тільки у моїх творах, завжди бачите головну думку і ніколи мене ні в чому не звинувачували. Щиро дякую Вам за це