Стогне наша земля від горя –
То трагічна для неї мить:
Сліз у неї не ріки - море,
В неї серце… болить, щемить.
Хто засіяв поля розбратом,
Це відомо світу всьому,
І хоч мова із східним братом
У Донбасу одна, кому
Він потрібен отам, в Росії,
Коли нищиться всюди все,
Коли Кремль лиш брехнею сіє
Й не ховає своє лице.
Над подіями час схилився,
Зрозуміти не може теж,
Хоч терплячий, але стомився,
Й знов шукає початок меж,
Що народ розділили навпіл,
Перекроїли душі тим,
Хто держави нові на мапі
Теж малює й свої фронти.
Стогне наша земля від болю,
У підвалах народ сидить:
Він боїться за власну долю
Й чи снаряд не доб’є сюди.
Може ж, досить уже ховатись,
Брати вже пора автомат,
Проти ворога об’єднатись
І піднятися з усіма.
Тільки в єдності справжня сила
Й Українська одна земля:
Різномовна, але красива,
Всі пішли її визволять!
10.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
"Кохайтеся, чорнобриві
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде
Роблять лихо з вами."
Кому не відомі ці слова? Тільки позбувшись "старшого брата" будемо мати спокій...
І тоді порядок наведемо в своїй хаті, як дінуться "брати старші" і оті пархаті! Слава Україні!
Немає в нас Ганю громадянської війни. На Україні йде глобальна війна за перерозподіл ресурсів планети(газ, нафта). А так, як влада і гроші скрізь уже знаходяться в руках однієї групи, тобто в халів то юде нашими руками і нашою кровю ведуть боротьбу(натравлюють, фінансують) війни між державами і роблять на цьому знову ж гроші. а під час лише багатий багатіє ще більше. А сепаратисти( кацапи) ніколи нашими друзями не були в прямому значенні цього слова.І Іудін і Вальцман і їх світові покровителі роблять все щоби ця тягуча війна продовжувалася.І допоки ми цього не зрозуміємо і не вирвемо з тіла цю заразну язву і не викинем її(владу) собакам нічого не зміниться. Ось тут дійсно пора прозріти українцям і разом дати хорлатам по пиці. Кацапа ж не перевиховаєш.Слава Україні!
Дуже вдячна Вам за такий об'ємний коментар. Я все це й сама розумію і зовсім не мала на увазі, що у нас іде громадянська війна. Хоча не один мій учень, коли повертався звідти, говорив, як донецькі наших ненавидять. Ладні ножа в спину вставити, кажуть. Це ж наскільки треба задурманити голови, щоб стати такими! У цьому і є складність цієї війни. Навіть своїх людей катують за те, що ті стали патріотами України. Згадайте хоча б "Козака".
Хотіла би, аби ви прочитали мій вірш http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709629
Я повністю згодна з Вами, що цими подіями управляють зовні. Усім земля наша кортить. Боляче усвідомлювати те, що це надовго, але жидва живуча, підступна. Скільки молодих дітей наших уже поклали! Але, мені здається, наші люди багато чого зрозуміли і все-таки ми переможемо. Героям слава!
Свій іде на свого в атаку??????????? Це глибока омана, землячко,
породжена інформаційною атакою проти молодої держави... Не вводьте
ж в оману інших! Наша місія нести людям правду, а не переказувати
казочки розраховані на простачків. Нема у нас війни громадянської,
як хотілось би імперії Зла! В тому і суть сучасного моменту, що маємо
нову, але вже істинно Вітчизняну війну проти північного монстра...
Вас тут не зрозуміють, а якщо й зрозуміють - то тільки тролі та, вибачте,
"хлухо-сліпо-німі"... Вже в ПАРЕ визнали, що маємо російську агресію,
а Ви далдонете ізувірські слова Путлера-Кобзона! І де ви побачили той ляк?
Придивіться до хлопців, що захищають нас! Вони ладні задушити свого ворога
в його лігві! Тільки б дозволили! Та наші горе-стратеги зади чухають.
Стогне наша земля від горя –
То трагічна для неї мить:
Сліз у неї не ріки - море,
В неї серце… болить, щемить.
Поправте і запасіться терпінням, Аню!
Ми переможемо, бо наше діло праве!
Дорогий Олексо! Мені трохи не по собі, що Ви ніби-то засумнівалися у моїй позиції. Я добре орієнтуюся в тому, що відбувається у Донбасі.Там, справді, не громадянська, а справжня фашистська війна.
Можливо я не зовсім ясно створила образ землі, призначення якої бути годувальницею для тих, хто на ній працює. Адже саме вона є багатовіковим свідком всього, що відбувається. Тому їй і лячно, що гинуть ті, хто має жити, примножувати свій рід, достаток. Це не наших патріотів ляк, а її.
А хіба ми можемо бути впевнені, що серед тих російських найманців немає тих, хто має українські корені? Це ми з Вами можемо цього не знати, земля це знає достовірно. Саме це я хотіла підкреслити образом землі, якій це болить.
А тролів я ненавиджу так, як і Ви.
До речі, десь подівся БИЧ. Чи не вибухнув у літакові над Чорним морем? Він раніше допікав мене за кожен патріотичний вірш, а з 23.12. зник.
Я не знаю, Олексо, як мені бути. Можливо, й справді, виправити, як Ви радите, але ж мені здавалося, що я образом землі підсилю трагізм ситуації. Я дуже ціную Вашу думку, і зроблю так, як Ви порадите. З повагою я.
Думаю, Ви все добре розумієте, Ганно! Земля - то лише образ, коли своя (наша) - то вже Україна! Та говорить образами поет! Український поет! Я - не критикан! Нікольство займатись мені такими речами... Відтак я дав Вам мій варіант вирішення проблеми. Вірші політичного звучання повинні бути політично виваженими...