Мандрую сайтом день і ніч,
читаю твори, мрію.
Але ярких не бачу свіч,
нічого щось не гріє…
Багато пишуть аби-як,
дають тижневу норму.
Нема думок, все так чи сяк,
що вже й казать про форму…
Один свій твір побудував
на краснім лише слові.
Забув, про що ж сказати мав,
згубив всю суть в полові.
Другий свої думки не зміг
у вірш перетворити.
Й помилок, як в собаки бліх,
про що там говорити…
Проте все ж є одинаки
у цім буденнім морі.
Вони, мов справжні світляки
нам сяють на просторі.
А щоб окреслити межу,
от дав же Бог таланту,
про першу серед них скажу –
про Моренець Світлану.
Із серця ллються її твори,
хоча далеко вже не панна,
в них почуттів бурхливе море
і все то – Демиденко Ганна.
А також вельми до душі,
як пише свої твори,
дзвінкі пісні й п‘янкі вірші,
ще Олександр Печора.
Хай вибачають мені метри,
яких в цім вірші не назвав.
Та свої творчі міліметри
і так я ледве подолав…
22.10.2016
Багато правди в словах Ваших. Але є тут і таланти, Ви узнаєте їх з часом. В усякому разі я знаю таких – обдарованих, цікавих і дуже несхожих між собою. Мені аж ніяково, що Ви так піднесли мене. Я вельми скромно оцінюю свою персону, та дуже дякую, адже кожна підтримка дарує силу.
Я також описала свої враження про сайт. Якщо хочете – прочитайте: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542149
Щиро дякую. Прочитав ваш твір і ще раз переконався, що свій список почав саме з Вас не дарма (може я помиляюсь, але поки-що я більш достойних не зустрів). Усіх нас в свій час вчили скромності і порядності, та не всім це стало до снаги... Кому не вдалось набути цих якостей - стали політиками, депутатами різних рівнів, бізнесменами, успішними юристами і т.д., і т.п. Іншими словами, скромність прикрашає людину але дуже ускладнює життя (особливо в наш час)
Мені аж ніяково, що Ви так піднесли мене. Я вельми скромно оцінюю свою персону, та дуже дякую, адже кожна підтримка дарує силу.
