Що тобі до мене, сивий волхве,
Що вітрами дивишся з-під брів
І шепочеш листям пересохлим
Щось на грані осені і снів?
Що у мареннях твоїх зірчастих?
Чорні хмари в мене над чолом?
Блискавиці — вісниці нещастя?
Напівтіні предків за столом?
Не кажи нічого, чуєш, волхве?!
Краще плід солодкий незнання.
Вже давно передчуття замовкло,
Я бреду наосліп, навмання...
Чом вдивляєшся так пильно в очі?
Там безодня чи небесний рай?
Ні, не ворожи мені, не хочу!
Звергнутих богів не закликай!
Що тобі до мене, сивий волхве?
Що побачив у душі моїй?..
Чи слова, чи листя пересохле
Навздогін кидає вітровій...
Хіба ми зможем догодити всім,
Втиснутися у форму нам незвичну.
Чи розуму добувши з теорем,
Знайдемо мудрість у житті практичну.
Найкраще залишаймося собою
І не шукаймо слави у людей.
Яке ім’я здобудемо у Бога –
Це важливіше царських нагород
і їх ідей.
Хто вам сказав, що математик наймудріший…
Котрий з них Божий виконав Закон?
Багато є занять захопливих і гідних,
Та найцінніше – будь Людиною з Законом
в унісон!
Римлян 12:2 Більше не дозволяйте цьому світу
формувати вас, натомість перемінюйтеся, обновлюючи свій розум, щоб особисто переконатися, в чому полягає
добра, приємна й досконала Божа воля.
"Краще плід солодкий незнання"
В певний момент (у кожного - свій) людина спускається з неба на землю і перестає чекати чуда від життя. А навіщо знати майбутнє, якщо в ньому не буде чуда?
Такий приголомшуючий твір, Любонько Жаль, кошика з трояндами нема
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Дантесе! Мені справді приємно, що Ви так вважаєте.
Жаль, кошика з трояндами нема 
ми однодумці... Дякую! 
Чудові слова!!! 
ДЯКУЮ!!!