А можна так, щоб просто відпливло
По тихих водах, мов листок осінній?
Самітні проводи … «моє» ж було.
Тріпоче
сумнів
в мовчазнім склепінні.
А можна розтрусити в ніч глуху,
Пітьмою стерти все, що могло б бути?
Нехай гірчить полином на шляху…
Втім,
часоплину
не дано забути.
А можна відректися? Словом лиш
Пустити в світ вже зболені надії?
Мовчить твоє несказане «облиш»…
Листочком
відпливають
мої мрії.
Гарний вiрш, Олено. Дiйсно, життя - це не казка, не завжди складеться так, як би хотiлося. Час вiд часу i неприемнi подii вiдбуваються.
Тiльки от набагато правильнiше вживати слово "самотнi", нiж "самiтнi". А також у вас 6 рядок набагато довший у порiвняннi з 8. Може вам у 6 рядку слова "могло б" замiнити на "мало" - "Пiтьмою стерти все, що мало бути".
Дякую, Дмитре, за уважне прочитання моєї поезії. Та для мене більш ліричніше звучить "самітні" (див. академ.словник)
За змістом в моєї лг не "мало" (тобто не повинно), а "могло б" бути...