А там гримить, а там стріляють,
А там невинні помирають,
Мою країну розривають,
На Сході рідної землі
Іде війна, воюють люди
І в мирний час і в мирні дні
Там, помирають на війні,
Мені так боляче дивитись
Ті кадри, ніби із кіно,
Для чого там людей вбивають?
Ну дайте відповідь: «За що?»,
Там хлопці, багатьом по двадцять,
Комусь немає й двадцяти
Їм би майбутнє будувати,
Їм би не бачити війни…
Десь в дома їх чекають мами
І в тата сльози на очах:
«Ну як це? Дітям воювати…»
Безвихідь, розпач, біль і страх,
Вони ж ростили свого сина
Не для війни, не для війни,
Можливо він у них єдиний,
Благаю Боже збережи
Життя всім тим, хто там на Сході
В полоні лютої війни,
Їм би ще жити, їм би жити,
Їм би не бачити війни,
Та їх війна ця зачепила,
Країно моя молода
Тримайся рідна, є ще сили,
В тобі вирує ще життя,
За тебе Богу помолюся,
За кожного хто зараз там
Відстоює свою країну,
За тих, хто заплатив життям…
Я сподіваюсь дуже скоро
Все буде добре, все мине,
Молюсь за тебе Україно,
За мир і за життя твоє!
Автор: Марія Скочиліс
ID:
650479
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 10.03.2016 12:13:56
© дата внесення змiн: 10.03.2016 12:13:56
автор: Марія Скочиліс
Вкажіть причину вашої скарги
|
