Мене матуся вчила вишивати,
Мережку гаптувати в рушнику,
Яскраву нитку гладдю прокладати,
В старих узорах бачить новизну.
Припів:
Тож я ретельно нитки підбирала,
Мистецтво мамине перейняла.
Щасливу долю в рушники вкладала
І через все своє життя несла.
На полотні красується барвінок,
Волошки сині і червоний мак.
Хай оберегом буде аж до віку
Рушник від неньки у моїх руках.
Припів:
Тож я ретельно нитки підбирала,
Мистецтво мамине перейняла.
Щасливу долю в рушники вкладала
І через все своє життя несла.
Спасибі, мамо, що мене навчила,
Уміння це я передам дочці.
Ми – українці, в нас достатньо сили,
Щоб берегти традиції свої.
Припів:
Тож я ретельно нитки підбирала,
Мистецтво мамине перейняла.
Щасливу долю в рушники вкладала
І через все своє життя несла.
Ольга Калина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я коли була ще трішки молодшою, то дуже багато вишивала, в основному квіти.. Моя сестра набивала рушники спеціальним кручком і на малюнок наносила уже украінську символіку. На її рушниках кожен символ чи квіточка вже мають якесь значення. Хотілося би , що би наша молодь не нежтувала цим і продовжила таку потрібну справу. Дякую , Вам Надіє, за відгук !
Дуже гарно. Особливо:
Спасибі, матусю, тобі, щр навчила,
Тепер я зумію дочці передать.
Спадком козацьким щоби дорожила,
Все українське в віках величать. Обираю.
Ольга Калина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганно за відгук ! Ми повинні берегти цю неповторність і особливість українського народу. Це - наша гордість !