Вчора, 9 грудня ми, науковці, медики й освітяни стояли
перед Кабміном, буцімто захищаючи… мізки держави!
Та виглядало так, що ми прийшли просити хліба - не видив!
Бо до нас ніхто не вийшов – було засідання КМ! І голодній
кумі приснився… хліб. Ось він! Ділюся з одноклубниками. Снився серед ночі полонез,
Той що в вигнанні створив Огінський:
Танцювали ми круг щемних тез –
Як спасти Державу українську…
Топчуться по нас злі вороги:
Домочадці… й вишкрябки Росії –
Брак у нас для вольностей снаги?
Не зродили власного месію?..
Жаль для справи, бачте , власних хат –
Серцю ближча нам своя сорочка…
А на полі лине руський мат,
В Раді-зраді – сло́весотороча!
Норовлять… упо́рувати нас:
Ми – немов вигнанці в своїм домі.
Та попереду ще Водолія час!
То ж тремтіть і карлики, і гноми…
І народ ще зробить своє ПА –
Вcтавить... свої ритми в полонези –
Погаданка в нього не сліпа,
Він не зверне з обраної сте́зі!
Вслухуйся ж, чужинцю, в полонез –
Не оглухла ж, вража ти личино!
Коли “єще Польска не згіне́...”,
Не помре і наша Україна.
10.12. 2015
Полонез Огинского - удивительнвя мелодия, там боль и радость, горечь разлуки с Родиной и торжество и гордость. Несколько фактов моей жизни, связанные с этой мелодией
1. Любимая музыка моей бабушки и моя тоже
2. Помню случай, когда мне было лет 5-6, я сидела на скамейке во дворе и во весь голос напевала эту музыку, родители и соседи были удивлены.
3. Сейчас вариант на польском языке у меня установлен как звонок на телефоне, вот -
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відповідаю на питання: світло дають за якимось графіком, та не завжди його дотримуються.А хто "привіз лампочку" не знаю, народ каже, що він. На площі у Магарачі для чогось розвернули пункт МЧС, польова кухня, генератор, палатки. Коли зовсім без світла сиділи, їх не було...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сторожують покражу, *** Xотілось би бути з вами, саме там у гарячиx точкаx...
мене не змогло не полонити саме слово, сама мелодика його, його сутність і направленість: зіграти на струнах чуттєвих душі, на мурах розуму, мудрості людини і народу, котрий прийшов впитися красою слова, і думки, і відчуття... а ще - себе і своє збоку вбачити, і день нинішній, і долю завтрішню..
(я би замінив слово "головою" на "бо душа у нього - не сліпа". чи то не в ті сіни буде?)
радий знати й надалі: ми одного неба діти з тобою, пане Олексо, одних дощів, що росили і ростили наш розум, дних доріг. ради бачитися!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
завітай, друже - будемо раді... голова та і самому поперек горла стала... Думаю над тією заковикою... та душа - теж очей не має... А тумкалка таки повинна бути зрячою... Щось придумаю, дружбане!
Подібний сюжет я розмалював ще до революції, тільки не в полонезі, а в соусі варіацій пісеньки про школу Соломона Плєшки. І... нічого не помінялось у цьому балеті.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
на жаль, Ігоре! Сунемось як на волаx... Та оти волів піштрикувати треба пужалном, раз батіг не допомагає!
Музика щемкого полонезу,
Суму додає моїй журі.
Полонез прощанння - ось де теза.
Сунемо в світи, немов щурі,
Замість того, що узявши дрюка,
Пошукати серед тих латентних,
Гречкодуху ницую тварюку,
Що у владу пхає імпотентів.
Пошукати крайньохатих сиднів,
Хитрозадих раболіпних блуднів,
Що за пляшку, за копійки мідні
Наше з вами продають майбутнє.
Ось де зло! Воно у нас під носом,
Тож полишмо пакувать валізки
А натомість тим хохлам-барбосам
Українські повставляймо мізки!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірна стратегія, Валентине! Козаки не виписували міністрів заморських!