Думки про Лілю не зникали до самого дому. Мені доведеться її залишити. Нічого дивного, я й раніше робив таке. Чому раптом я став такий емоційний? Що в біса зі мною коїться? Чому мені так важко залишити її? Чому я постійно бачу її очі перед собою?
Я повернув ключ і двері відчинились. Темно, але очі звикли. Карина вийшла з кімнати в одній футболці. В руках в неї пляшка шампанського.
- Я чекала – прошепотіла вона.
Думки про Лілю зникли. Емоції? Які? Де? Вона включила світло. Я зажмурився
- Нові побої? – запитала вона.
- Марко тут – пояснив я.
- Зрозуміло – невдоволено сказала вона – чому він шукав тебе?
- Не знаю – збрехав я.
Вона не повірила. Невдоволено склала руки на грудях.
- Ти мені обіцяв – тихо сказала вона.
- Я встигну зробити все – сказав їй.
- А раптом ні?
- Тоді я поїду з тобою не закінчивши справи.
Я роззувся, зняв одяг, закинув його в пральну машинку. Вона ритмічно загуділа. А я стояв голий біля раковини і вмивався. Карина зайшла слідом. Поклала руки мені на плечі.
- Я приїхала сюди заради тебе – сказала вона – я відклала всі свої справи заради тебе.
- Знаю – тихо сказав я – і дякую. Скоро все закінчиться.
- Я не можу вічно чекати на тебе – по її щоках покотились сльози.
Я мовчав. Мені не хотілось нічого говорити. Та й не знав я, що говорити. Я розумів її. Я розумів, як їй чекати мене після чогось такого. Постійно є ризик, що я не встигну, що помру разом з тим кого рятуватиму. Вона жила зі мною і знала в що ми з братом іноді влізали. Вона не молоділа з часом і, я к будь-яка жінка, вона хотіла стабільності. Вона любила мене і хотіла, щоб я любив її. Я знав, що мені пощастило з нею. Хтось може сказати: б*ять, вона ж працювала в ескорті, скільки чоловіків вона знала. Я шлю таких людей на*уй. По перше, я все ще намагаюсь не відставати. По друге, такі думки є тільки в невдах. Ви над цим замислюєтесь? Ви невдаха і багато радостей сексу обійшли вас стороною. Ви мовчите про це, може навіть притягуєте церкву в свої жалюгідні виправдання. Я ж впевнений в її почуттях більше ніж в своєму прокляттю. Її не тягне на ліво, вона дійсно знає, що хоче від життя. Це особисте діло кожного. І кохання однієї такої, як вона варте тисячі ваших…
А чи любив її я? Не знаю. Казав, що люблю. Чи зміг би я прожити з нею все життя? Думаю, що зміг би. Рутинне сімейне життя нас би бісило, ми часто б сварились, але сварки є завжди. Ми були б щасливі…
Але я не міг залишити позаду те, що мав зробити. Я не міг. Якась невидима сила не відпускала мене…
- Ти старієш – прошепотіла вона.
- Я й раніше потрапляв у неприємності.
- Я не про те – вона поклала мені голову на плече.
Ми дивились одне на одного через дзеркало в ванній.
- Досить грати в героя – сказала вона – всіх не врятуєш. Ти вже не той наївний романтик.
- Ти колись закохалась в того наївного романтика – нагадав їй – в того мене, що намагався врятувати всіх…
Вона промовчала. Лише міцніше пригорнулась до мене.
- На твоєму тілі вже забагато синців та рубців – сказала вона – а в душі скільки? Ти робиш те, що тягне тебе вниз. Ти потопаєш в тому, що ти вмієш робити найкраще.
Я промовчав. Підійшов до ванни. Відкрив теплий кран. Треба помитись, розслабитись, полежати в кип’ятку. Карина підійшла за мною і відкрила холодний кран.
- Не люблю дуже гарячу воду – пояснила вона – окріп трохи відволікає. І навіть не думай мене вигнати. Я тебе дуже довго чекала…
Я обхопив руками її за талію і поцілував. Вона не противилась. Їй подобалась така спонтанність. Стягнув з неї футболку. Її руки пішли вниз…
Я розвернув її спиною до себе і притис до раковини. Карина слухняно нахилилась. Я зайшов в неї. Ніколи не любив секс в таких місцях. Я люблю ліжко, під ковдрою, без всіляких навантажень на інші частини тіла…
Карина ж була як вогонь. Вона могла змусити мене горіти будь-де. Вона чхала на всі умовності і перешкоди. З нею можна не боятись бути диким.
Сусіди знизу та зверху почали плюватись на нас. Крики прекрасно розносились по вентиляції. Карина ритмічно рухала стегнами. Я вчепився рукою в її волосся. Інколи я кусав її за плече. В пориві пристрасті вона випрямлялась, викидала лебедину шию вверх і солодко стогнала. Що не кажіть, але ніщо не піднімає чоловічу самооцінку як жіночий стогін сповнений насолоди.
Ванна набралась до половини. Ми закрили крани і перемістились туди. Секс сексом, а про сусідів потрібно думати. Не варто їх затоплювати…
***
За вікном світало. Ми обоє лежали на ліжку голі, мокрі, важко дихаючи. І щасливі. В такі моменти я був готовий кинути всіх і все заради неї.
- Тобі сьогодні потрібно кудись йти? – запитала вона.
- Так – чесно зізнався я – до Наталі…
І замовк, згадавши їх зустріч. Обережно глянув на неї. Вона хитро всміхнулась. Поцілувала мене в плече. Тоді в губи. Тоді почала спускатись вниз...
- Ти ж не думаєш, що я тебе відпущу до неї? – запитала вона, знаходячись біля мого пупка.
- Взагалі то думаю – серйозно сказав я.
- Я піду з тобою – сказала вона.
- Не розслабляйся, потім твоя черга – сказала вона опускаючись нижче – і ти таки береш мене з собою!
Я хотів запротестувати, але Карина прийнялась за справу, тож я замовк і не став їй заважати. Суперечку можна й перенести…
