«Жасмину цвіт і свіжо вбитий бик.
Поміст без краю. Мапа. Зала. Арфа. Рання.»
(Федеріко Ґарсія Лорка)
Мої чотири годинники –
Поводирі сліпих лабіринтами часу,
Чотири металевих якоря,
Що чіпляються за намул простору
(Пливи, кораблику, пливи!)
Чи то чотири вітрила
У мого корабля-тіла,
У цьому океані Часу.
(Плинь, течіє, плинь!)
Чорний: відмірює мені тінь,
Її шлях короткий-обрубаний
У темну хату Ніщо.
Білий: нагадує зозулясто
Про день, що минає,
Про день неминучий,
Про день прийдешній,
Про день забутий.
Золотий: це на руці сонце
Кричить-нагадує: ти ще є,
Мій господарю чи то супутнику,
Не йдеш ти, а існуєш
Разом з оціма хвилинами.
Зелений: він тоді зупиниться,
Як останній явір на землі-хуторі
Всохне,
І з його серцевини легкої
Труну витешуть
Для пісняра останнього...
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1Немов здається, що це - чотири людські стихії... Які іноді все одно неможливо контролювати...
Гарно, нема слів!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1Віє махало часу
З вій Всесвіту
Повія різних годинників
Грається то заводячи, то зупиняючи їх
чи по велінню обширу
чи по зітханню знеболених душ...
А пісняру ще треба співати
недарма про це шелестять секвойї...
Дуже, дуже цікавий вірш, але з тінями жури.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1Дякую за такий цікавий та поетичний відгук!
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1Я так вражена, що навіть слів бракує... Це - щось! Це - дещо!
Знімаю капелюха!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1Дякую за відгук! Приємно знайти нових читачів....
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1Дуже сподобалося, просто як на хвилях , коли читаєш цей Ваш вірш.З повагою, Н.П.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1Дякую за розуміння і такий поетичний відгук!
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1 але є ще синій годинник...той, що знеба засипає душу Вашу віршами...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
emodjiCount: 20emodjiCount: 6emodjiCount: 20emodjiCount: 50emodjiCount: 2emodjiCount: 3emodjiCount: 24emodjiCount: 1emodjiCount: 1Як і завжди, мудро. У кожного свій годинник, якмй часом зупиняє свій хід. А чи взагалі, існує час? Чи його придумали люди?
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00