|
язики язичників гіркі від полину і степових трав, з яких вони виживають, однак за їхніми щоками повно терпкого меду, який стікає по їхніх губах, коли вони моляться.
Їхні тіла вологі, бо Перун обіцяв про них турбуватися;
їхні тіла засмаглі й звабливі, бо й Сварог втішається з цих дарів.
...
Коли твоє тіло, зціловане хтивим Дажбогом натомиться, то виступить піт солодкий, неначе роса на стиглих плодах Едему.
І впадуть на тебе сни, мов птахи важкі і потворні,
і стогін з твоїх грудей розітне навколо Тишу.
А вранці Перун вдихатиме пил твоїх стегон, що зостався на тобі з доріг, по яких ти повзла, звиваючись,
п"яна дощем, леліяна сміхом Ярила, обіймаючи груди Морани...
-"Маріє, - казали тобі християни, що стрічали тебе на пагорбах, - прикрий своє тіло, Маріє, бо Сонце, що світить крізь нього, випалює наші очі,
розпалює наші бажання і кожної ночі...
Маріє, оголеність твоя довершена, чи бог тебе не каратиме
за те, що перси твої збентежено тримають хиткий горизонт?
За те, що лона твого торкаються діти, і вітер, і трави,
а інші жінки шукають втіху в твоїх вустах?.."
"Маріє, - невміло вторила ти і сміялася, -
послухай, Свароже, як дивно мене називають".
"Маріє! , - гнівно рвалося з горла риданнями,
коли твоЇх богів убивали.
"Маріє, - молилася ти, прикрита і стишена, - радуйся, Маріє, благодатна, Господь з тобою. Благословенна ти між жінками і благословенний плід лона твого, Ісус. Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині та в годину смерті нашої. Амінь "
ID:
574271
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.04.2015 10:24:04
© дата внесення змiн: 14.04.2015 10:25:25
автор: Hauch
Вкажіть причину вашої скарги
|
