Терпи, любове, біль тебе шліфує,
Відточує старанно кожну грань,
Ані зусиль, ні часу не шкодує
Для чергової порції страждань.
Гори, любове, бо тобі не вперше
Дражнити долю розпалом борінь!..
Один щабель, що на путі до звершень,
Стількох вартує злетів і падінь...
Одне маленьке скельце кольорове -
А розіллє веселку у пітьмі...
Борись, любове, ну ж, борись, любове,
Кричи, коли вуста твої німі!
Гартуй себе у полум'ї нещаднім,
Не вір у підлі підступи афер,
Лише тобі думки твої підвладні,
Лише тобі здолати цей бар'єр!
Провадь крізь бурю свій побитий човен
І будь комусь, як по́світ у вікні!
Терпи, любове, ох, терпи, любове,
Бо тільки справжнє вистоїть в борні.
І тільки вічне, мудре і терпляче,
Засіявшись, дозріє у врожай...
Терпи, любове, Бог тобі віддячить,
А від людей подяки не чекай.
...за терпіння - пошле Бог спасіння, казала мама моя...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А моя покійна бабця казала: хто терпен, той спасен. Дякую, люба Валю! Коли писала цей вірш, згадувала собі цитату зі Святого Письма (послання апостола Павла): "Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не проминає". Мабуть, і в цьому полягає своєрідна боротьба, щоби їй (любові) не зрадити собі і залишитися справжньою серед лукавства та егоїзму, які заполонили світ.
Не знаю, як би сказати... з одного боку все вірно, а з іншого - любов має бути щасливою, а у суцільній боротьбі яке ж щастя?...
Є над чим поміркувати. Гарний вірш!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маєте рацію. Справді, боротьба виснажує, але якщо без неї не обійтись, то вона перетворюється на справжній гарт. Дякую щиро за правдиві роздуми! Приємно, що заходите в гості!
Чому ж так виходить,що подяки дійсно недочекаєшся.Любов суцільна боротьба чи з собою чи за себе...Гарний вірш!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Любов суцільна боротьба чи з собою чи за себе" - ось і відповідь! Чомусь так влаштований світ. Трапляються люди, які встановлюють стандарти і вирішують, що (чи кого) можна любити, а що ні. Іноді ми й самі прагнемо пересилити себе. Але ж любов потребує волі, її не можна приручити і змусити до чогось. От і доводиться боротися за себе і за своє право на життя. Дякую Вам, Meggi, за слушні думки і за схвальний відгук!
Наталю, я цей вірш забрав до свого серця.
Безумовно, це гімн справжньому коханню. Чи не автор так перестраждав? Як би там не було - дякую за цей шедевр, хай тобі здоровиться!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Stawitscky, дякую Вам сердечно за такий душевний відгук! Кожному з нас довелося зазнати якихось невдач і нерозуміння з боку людей, які нас оточують. І любов змушена боротися з егоїзмом, з людськими байдужістю і корисливістю... Часом так важко вберегти світло душі від чужої темряви. Одвічна боротьба. Ще раз дякую!
На жаль, так повелося з прадавніх віків, що любов і кохання - це перш за все страждання. Мабуть за гріхи Єви і Адама - така розплата...
І виходить так, що ми все життя те й робимо, що страждаємо і потерпаємо...
Таке враження, що всі люди отримують задоволення від болю...
В ідеалі будь-яка любов - це політ, насолода, натхнення, і всі почуття мають бути яскраві та позитивні...
Мені здається, що люди не знають достеменно, що таке любов і кохання...
Великий вплив на розуміння цього явища має народна творчість, де велике кохання,як завжди це страждання...
Більшість навіть на цьому сайті вважають, що тільки в муках пізнається справжнє кохання...
Щось я сьогодні багатослівна
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все так, люба Олечко. Але окрім кохання є ще й світла любов до життя, до людей, до всього світу. Та чомусь і така любов наражається на відторгнення і осуд з боку тих, хто позбавлений цієї любові, хто мислить матеріальними категоріями. Саме цю боротьбу я хотіла показати. Важко залишатися доброю, щирою і наївною людиною в сучасному жорстокому світі, де панують свої правила, де триває боротьба сильних і слабких, успішних і неуспішних... Отакі роздуми. Дякую Вам за такий вдумливий відгук! Приємно знову чути Вас!