«На острові росли дерева
з великими червоними ягодами,
в яких був п’янкий хмільний сік.»
(Скела «Плавання Майл-Дуйна»)
Після синяви неба і моря,
Після сталевих вечорів півночі
І сірих хмар вітряного неба,
Після темного дерева весел
І чорного кольору одягу
Старих волоцюг, вбраних
В шкіру биків та плащі,
Що нагадуюсь ряси монахів –
Ягоди – великі червоні ягоди
На острові , що загубився
Серед пустелі солоних хвиль.
Після холодного розуму
Північного суворого вітру,
Після солоного присмаку
Бризок нескінченного Океану –
Напою вічних номадів
Пустелі води кольору криці –
П’янкі солодкі ягоди.
Їх густий сік розтікається
Зашкарублими пальцями,
Він так болісно нагадує
Нашу ірландську кров,
Що так само хмільна і весела,
Яку ми так проливали легко
У тій війні нескінченній,
Що зветься «Буття Ірландії»,
Як і цей сік п’янкий черлений
З водою його розмішуючи…
Якщо спробувати забігти трошки наперед автора, то наступним островом хотілося б побачити острів скошеного сіна, або зібраного зерна , чи, може, літньої спеки або дощового літа, хоча можна було б і найдовшого дня (22 червня)...
Ох, заінтригували ви нас своїми острівяними мандрівками підсвідомістю!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за ідею, але мені не хочеться відступати від першооснови - від давньої ірландської легенди.... А там таких островів немає...
В легендах завжди є щось повчальне. Можливо тут про те, що тільки на своїй вільній землі можна бути щасливими, а десь навіть сік солодких ягід нагатуватиме кров нескінченої війни.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так.... Я це і хотів сказати своїм твором.....
Дуже гарно, метаформчно...Що-правда, я не зовсім зрозуміла суть твору. Але в мене розгулялася фантазія, і я асоціювала ваші червоні ягоди з кущиками калини, що посадили на Грушевського, здається, в честь пам'яті Небесної Сотні і тих боїв, що точилися там...Сумно і зворушливо так... Дякую за таку чудову екскурсію....
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це переспів давньої ірландської легенди. Є там такий епізод... А як ми розуміємо символи давніх легенд - це вже інша справа....