МАбуть, щось не те зі мною...
Здається, що усе не зовсім так.
Немов життя обходить стороною.
Хотілося б пожити... всмак...
Хотілося б змінити бодай щось.
У кращу сторону, звичайно...
Як би давно задумане вдалось.
Не через рік, чи п'ять... Негайно.
Якби не було на шляху каміння,
Якби Фортуна була добрим другом...
Ура!!! - всім злетам, геть - падінням,
Якби невдачі не лежали гострим пругом...
Хоч не одна така я... Знаю.
Бо більшість прагне кращого в житті.
І, дещо з того, що хотіла, уже маю.
Душа все рівно у якомусь сум'ятті...
Мабуть, це гріх... Хоч може й ні...
В питанні цьому важко розібратись.
Відомо достеменно лиш одне мені:
Не варто просто так здаватись.
І хочеться завжди того, чого немає.
От зараз я би цілувала милого вуста...
А у майбутньому нас подорож чекає
В країни гарні і невідані міста...
05.04.14.
так оптимістично так...зневіра-це все-таки мабуть гріх
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую вам...(Наталя, якщо не помиляюсь. Якщо ні, то вибачаюсь заздалегідь) І зневіра, мабуть, гріх... І постійне невдоволення тим, що маємо, також, мабуть, гріх... Треба якось шукати "золоту серединку". Але як???
З ними було б веселіше... 
Ну, і все інше, звісно, до чого прагне людина і задля кого живе 
