«…Як сон, що наснивсь колись
В колисці старих морів
Душі наївній моїй.»
(Майк Йогансен)
Мій сон – реальність.
А реальність – лише сон,
Що сниться Богу серед моря,
Бо небо – просто море хмар
І синяви. Лише колиска снів,
Що сняться Богу.
Він дозволив
І грішним нам побачити ці сни,
А ми все ділимо
Те небо на квадрати
І на трикутники*,
Все міряємо марно
І намагаємось
Отямитись від сну.
І тільки дереву –
Старому ясену**,
Що посадив скрипаль***
Давно померлий
Наснилось справжнє:
Не війна, і не Калігула –
Не божевільний карлик****,
І навіть не юрба убивць.
Наснились квіти:
Хризантеми і фіалки.
Примітки:
* - колись в часи білих колон та запашного повітря античності жив чоловік на ім’я Евклід. Він любив інколи дивитися в небо і малювати у цьому синьому просторі уявні трикутники і квадрати. Але я не про нього…
** - цей старий ясен росте в Дубліні на вулиці Лана Сан Томас (святого Томаса) – недалеко від собору Святої Марії. Я часто любив спілкуватися з цим деревом – цей старий ясен чудовий співбесідник, завжди розумів мене…
*** - цього скрипаля звали Фланн О’Браєн (1879 – 1962). А посадив він той ясен у 1928 році.
**** - не вперше в історії жорстокі та божевільні карлики ставали королями і імператорами. Було вже таке… Почитайте хоча б Пера Лагерквіста. Сам Калігула не був карликом, але дуже мені вже він нагадує одного жорстокого імператора низького зросту…
Напевно, вже роки беруть своє, все-таки скоро кругла дата. Деколи цікавіше буває просто полежати ... і подрімати. В житті таке можна побачити...що і вві сні не присниться.
«In every life we have some trouble,
But when you worry you make it double
Don't worry, be happy.
Don't worry, be happy Now.»
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю... Я не про це взагалі то писав.... Світ тривожний і жорстокий - але не можу весь час писати про це - хоча на душі дуже тривожно- переживаю за Україну....
Ви не зрозумiли. Я мала на увазi, що... що так схожi думки, що вони вiдстежуються у рiзних творах. I в цьому разi - майже водночас вони виплеснулися дуже схоже /на мiй погляд/ у трьох рiзних творах трьох абсолютно рiзних людей..
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, зараз люди думають про одне і те ж - всім тривожно - тому і твори перегукуються....
«A town where everyone knows everyone and nothing is what it seems» Вы видели как Он танцует?
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Найкращий танцюрист всіх часів і народів - Майкл Флетлі (Michael Ryan Flatley). А коли танцю все місто - це весело - в понеділок День святого Патріка. Шкода що цього року в мене зовсім не святковий настрій...
Вибачте. Мала на увазi три тексти: цей, (дивiться на список нових творiв тут на сайтi)нижче Вашого - "утром безмятежным", а ще нижче - той, що Ви в мене читали "сон... разума?" Побачили? Менi здалося, що вони чимось схожi. Хоча... зараз, мабуть, настрiй у багатьох людей дуже схожий. Тому й так проливається у вiршах....
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепер зрозуміло... Ні, я пишу тільки українською мовою. Ще ірландською... Російською вірші ніколи не писав. В мене є багато прекладачів. А ще інколи люди беруть якісь ідеї та фрази з моїх віршів і починають на цю тему фантазувати.... Я сподіваюсь, що не в цьому випадку. Зараз дійсно у різних людей схожі думки....