«Я родом з Ірландії,
Святої землі Ірландії…»
(Вільям Батлер Єтс)
Пам’яті ірландської бригади, що полягла в битві під Фредеріксбергом 13 грудня 1862 року.
Чомусь осінні листя
Падають лише додолу,
А не в безодню неба.
Чомусь нескінченність
Тієї могили
Стає то синьою, то чорною.
Чомусь ірландці
Шукають свій острів
Чужими материками,
Здобували собі волю,
Вмираючи за чужу свободу
На чужих каменях холоду.
Зелений трилисник
На синьому кашкеті.
Листок на холодному вітрі,
Заради тріпотіння якого
Варто жити.
Якщо кожен ірландець поет,
Якщо кожне серце мішень,
Якщо кожна куля нота
Останньої пісні північного вітру,
Якщо просто ти ірландець,
То можеш померти
Саме сьогодні.
Ось так – заради мрії,
Заради далекого марева –
Ірландії.
Ще один вірш про визначні події на тлі ірланської природи.Чарівно! Як І Ваша книжечка,яку сьогодні на зустрічі в Івано-Франківську презентавав Артур Сіренко.Щиро дякуємо за такий гарний подарунок і від мене особисто також.Тішуся,що в моїй бібліотеці з*явилася така хороша збірочка.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Особливо сподобалась така деталь у вірші як трилисник на кашкеті!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трилисник - листок шамроку або конюшини білої - давній символ Ірландії. Ірландські повстанці, ірланндські добровольці завжди носили його на кашкетах...
Якщокожен українець поет,
якщо кожне серце мішень,
якщо кожна куля нота
останньої пісні революційного вітру,
якщо просто ти українець,
то можеш померти
саме сьогодні.
заради мрії,
заради далекого марева-
свободи.
ось так би хотілося сприйняти вашого вірша.
дякую за образність.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Ви правильно все зрозуміли! Саме це я і хотів сказати...