ВЖЕ ДРУГИЙ ДЕНЬ ДОЩИТЬ
Вже другий день дощить в Одесі.
На морі шторм і вітру гра.
Природа у легкому стресі,
Не галасує дітвора.
Хоч ходять вулицями люди,
Та зникли усмішки з облич.
А вітер цілиться у груди,
З-під віття виє, наче сич.
Розбушувалось Чорне море,
Піною б’є об береги.
Здається, дядько Чорноморець
Із парубками йде з води.
Хоч море сердиться, бушує,
Під вечір вітер затиха.
Люд знову місто атакує,
Шукає радості душа.
ОСІНЬ У ОДЕСІ
Дощ відбиває дріб по парасолі.
Вмивається дорога ручаями.
Ще зеленіють верби і тополі,
А клени вже свій колір поміняли.
Під ноги листя кидають жовтаве
І будять сум в середині щемливий.
Листочками укрились мокрі лави,
Коти забились у вузькі щілини.
Троянди цвіт схилили свій додолу.
Зріділи автостради, тротуари.
Сховалось сонце в голубу стодолу.
Про літо , мабуть, пише мемуари.
Другий вірш навіть більше сподобався,ніж перший.А я вже поїхала.До побачення і цілую.І обнімаю...Вчора і післявчора ще була на морі...Гарного відпочинку.Цьом...
Ми теж вчора трохи позасмагали. Хотіла з Вами звязатися ще, але не знла,де купити поповнення для звязку з Інтернетом. Аж вчора по обід знайшла і зайшла на сторінку. Дякую за все!!! .
"Здається, дядько Чорноморець
Із парубками йде з води." - уявила Вами, Любашо, описане, і гарна картинка виходить. Ви все так точно передаєте!
СОНЕЧКА ВАМ ТА ТЕПЛА! НОТАТОК НА МАЙБУТНІ ВІРШІ!