Хвалитися мені зарано
(Сам собі заніс догану).
Те, що дав мені Господь,
Оприлюднюю в народ.
Є пііти, що витають
Та словами вишивають,
І у них ні дать, ні взять -
Навіть сенсу не дістать.
Хто мої вірші напише:
Моє серце й мою душу
Просто у рядки вкладе
Й межі люди поведе?
Та ніхто! Тому кроплю я,
Все, що звідане - віршую,
Щось крізь сито упаде,
Свою стежечку знайде.
Ні про що я не шкодую,
Що на старість лиш віршую,
Бо завжди, де був і жив,
Незвичайне щось творив.
Вірші пишуться в хвилинах,
Доробляються - в годинах,
Оформляються - у днях,
А служитимуть - в віках!
3.09. 2013р., Київ
