я так люблю...
коли ось так стрічаєш
коли заплющуєш, не просто зачиняєш
коли до щему й в просторі витаєш
коли так лагідні від милості вуста...
я так люблю...
цю постіль мерехтливу
цей коридор
вчорашню зливу
я повернулась я щаслива не пуста
я в жменях тобі здобу принесла
моя ласуня ти моя грайлива
я так люблю...
коли в очах роса
немов би квіти зранку в полюси
вкладаються голівками де Сонце
чекають на народження весни...
набридли гудзики, на донце
кидай хай відпочинуть пояси
хай твої руки...
я так люблю...
я так люблю...
коли у небо глеки здіймаються
молочними грудьми
і тануть тануть пуделі мохнаті
під вправною рукою, де пернаті
косинки одягають, щоб кісьми
торкатися до мрамору солдатів...
я так люблю...
де джмелик мій крилатий
стрічаючи кружляє...
увійти...
бажає, очі мружить, не пускає...
пусти пустун пустунку
у кімнату...
я впасти хочу... далі? та лети...
сподобалась гра слів і почуттів!!! 
ДЯКУЮ.
