Нудьгує сповнений привіз,
Лежить весь крам, як брила.
Після майдану – амебізм
Все набирає силу.
Не вірить пересічний люд
В оранжеву примару.
З тих ідеалів вийшов бруд,
Що захлеснув бездару.
Вся пишномовність – пустота.
Хоч лементують браво.
Така вже доля їх, така:
Зійшли вогнем яскравим.
Та чаша виповнена вщерть,
Несила вже терпіти.
Собі вони вчинили смерть.
Але ж як людям жити?
Г. Король відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важко жити з почуттям зневаги до своєї країни. Гідність, честь, совість - ці прості моральні якості людини і суспільства для багатьох стали нафталіновою нікчемністю. Боляче...
Можливо, рано ще хоронити демократію, бо тоді і, справді, як жити? Жаль розтрачені надії, та хіба наших демократів наші надії обходять? Такі наступили часи...Але все ж таки "зійшли вогнем яскравим!"
Г. Король відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вважаю, що демократія - це єдиний шлях розвитку. Але ж не з цими "демократами". Отож душа і болить - де знайти інших???