Сьогодні я мовчатиму про Вас…
Так легко, можна думкою сп’яніти,
Згоріти сонцем в обертах орбіти,
Дрібним дощем розбитись по ринвах….
Допоки навстіж вікна на вітрах
і перший пагін зійде первоцвіту -
не смію перед Вами я змаліти
і передчасно зрощувати страх…
Сьогодні не гаситиму вогні.
У гронах ночі - зорі переспіли
і пахнуть яблуками…
Білий,
сповитий Вами,
солод
у мені.
Грона переспілих зір, що пахнуть яблуками... - це ж треба таке написати - чудово!
Luchina відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Мольфаре Ось такий яблучний мікс вийшов із зірчастим відблиском... особливо згадався аромат білоналивчастих яблук. Зі Стрітенням Вас - і зустрічей, що приносять весну!
Сьогодні я мовчатиму про Вас…
Так легко, можна думкою сп’яніти... - і вознестися думкою легко... до ідеалів...
гарний вірш Ваш... (гляньте ще раз на слово "обертах" - там зайве одне "та" трапилося....)
Luchina відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна Вам, пані Валю Теплий Ваш коментар Так зранку поспішала, що не зауважила повтор
І ще зі Стрітенням! Сьогоднішнє свято переносить нас на сходинку до весни
Рада, що ми тут знайшлися. "ВК" теж привіт і процвітання, активних і небайдужих читачів 
Ось такий яблучний мікс вийшов із зірчастим відблиском... особливо згадався аромат білоналивчастих яблук. Зі Стрітенням Вас - і зустрічей, що приносять весну!
до ідеалів...
