«Бо все, що ранок збереже
Від зайця що на схилі спав
Трави зім’ятий слід…»
(Вільям Батлер Єтс)
Колись у Богом забутому селищі Коннахта одна сива бабуся розповідала мені легенду про Шовкового Томаса. Я подумав на мить, що її біле волосся нагадує шовкову стрічку і що минуле насправді не минає. Потім я слухав вітер, який шумів у верховітті старого ільма і написав таке:
Одягну на своє тіло
світанок замість одягу
Повірю на мить,
що білий день –
це жменя горіхів
які лускає патріарх друїдів
а життя це листяний ліс
в якому заблукав шелест,
в якому час пряде вухами
сірим зайцем епохи.
Граб та берест -
дерева тужливого ренесансу
ваші арфи зелені
грають реквієм
Бріану Уа Нейлу –
Останньому королю Ірландії.
Білі постаті
ступають босими ногами
по синьому моху…
Примітки:
Шовковий Томас – Томас Фіцжеральд, що очолив повстання в Ірландії в 1534 році. Страчений в Тауері після поразки повстання.
Бріан Уа Нейл (Brian Ua Neill) – останній верховний король Ірландії. Спробував відновити незалежність і єдність Ірландії у 1258 – 1260 роках.
На світлині - руїни замку на горі Кашел - резиденція верховних королів Ірландії в добу середньовіччя.
Метафорично. Навіть не двоколірно, а різнобарвно.
А прочитавши про останнього короля Ірландії нотатку, чомусь згадались і Володимир Мономах, і Данило Галицький...
Можливо, через те, що вони хотіли врятувати залишки від України?
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже, за відгук. Цікаві паралелі простежуються - справді...
Географія, історія, етнографія та ін. - все у Ваших верлібрах, шановний Шоне. Читаєш мов чарівну енциклопедію і прагнеш читати надалі, бо до душі.
ЩАСТИ ВАМ В УСЬОМУ!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обожнюю верлібри, бо у них уява й образи не скуті розміром чи ритмом... А поетичність вабить своє незрівнянною природною красою. Мені імпонує Ваше звернення до історичних сюжетів чи постатей... Читаю з насолодою.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! Не всі читачі розуміють верлібри...
Рада,що зайшла на Вашу сторінку!А може й справді таке поєднання шелесту листочків у верховітті,грайливі пустощі вітру-це і є те,що віками чарує,надихає і воно -головне? Чи знаходимо ми час зупинитись,замислитись...Гарний твір
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Повірмо, що є таки той горіх повної незалежності і свободи, і Ірландії і України, що їх буде розлущено!!!
Що до Ейтса, подивився, переклади з нього в Україні робились, на жаль, читати не доводолось...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Вільяма Єтса мало хто українською перекладав. А поет був цікавий, мало хто так розумів ірланські легенди. Хоча і писав він англійською...