Твоїм ім'ям я дихаю й живу,
Твоє ім'я малюють зорі в небі.
Краплинками омиє дощ траву,
Стежина приведе мене до тебе.
Приспів:
Ти пригорни до серденька мене,
Нас закружляє вихор листопаду.
Щастя в обличчя вітерець війне,
Ніч подарує тихі зорепади.
З твоїм ім'ям так тепло на душі,
Впаде кленовий лист мені під ноги.
Відзеленіли наші cпориші,
Пішли із серця ген сумні тривоги.
Приспів:
З твоїм ім'ям лягаю і встаю,
Тепло від сонця, мов твої долоні.
До себе пригортаєш, я лечу
І розумію, що в твоїм полоні.
Приспів:
Так... так... Батьків не можна забувати, то найсвятіше, потрібно їхати до них обов*язково поки живі!!! А я думаю де пропала Валюша... Тепер зрозуміло!!! Дякую сонечко що відповіла!!!
Так гарно!!!Вірш і мелодія просто створені одне для одного, так гармонічно і ніжно поєднуються. І тема така красива, віє коханням, щирістю, теплом, відчувається,що написаний вірш дуже доброю, хорошою, світлою людиною, Вами. Щиро дякую за гарний настрій, який даруєте такими чудовими піснями!!!
Дякую Надійко!!! Мені приємно і радісно, що ти так оцінила мій вірш... Я завжди радію, коли добро І ніжність є в людини!!! Заходь сонечко, буду завжди тобі рада!!!
На які прекрасні пісні надихають мелодії пана Віктора! Чуттєво і трепетно-аж душа летить!.. Тільки у слові "спориші" помилочка вкралася:замість першої букви "ш" повинно бути "с".