Гаптую крила, щоб у вись злетіти,
Туди, де голубінь твоїх зіниць.
А дощик не вмовкає дріботіти.
Усе мине під шепіт багряниць.
Думок політ, як сад дощами вмитий.
Від тягаря звільняється душа.
Цілує промінь рими день прожитий,
Стікає дощ трикрапкою вірша...
вірш гарний...лише складається враження на сайті, що майже всі пишуть про голубі очі, ніби інших кольорів не існує... Успіхів!
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Колір очей не видумала. У нього насправді голубі очі. Коли зустріч відкладається все на останній час, чекаєш телефонного дзвінка... і тільки дощ...
Може і справді закохатись у інші очі... там де цілий світ!
Дякую щиренько за відгук
Гаптую крила, щоб злетіти в небо,
Опалий цвіт, як голубінь зіниць.
Та, тільки дощ нашіптував: не треба,
Усе минає, все переболить. Дуже гарно. Жаль, що й у Вас, Галинко, задощило
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому мені, Боже, ти крилець не дав,
Я в небо злетіла...
Дякую, Тетянко.
Які трепетні і сумовиті рядки... Прекрасна чуттєва лірика. Приємно знову бачити Вас серед нас,пані Галино! Де Ви пропадали стільки часу?
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Україна покликала Внучка Іринка народилася 18 травня в день св. Ірини. Маю тепер двох Ірин. Ми так чекали Златослави... а Бог сам вирішив дати ім'я.
Дякую за теплий червневий дощик і приємний відгук.